Marzec to Miesiąc Kobiet, w trakcie którego celebrujemy wkład kobiet w wydarzenia historyczne i współczesne społeczeństwo. Dziś wspomnimy niezwykłe życie Wisławy Szymborskiej (1923–2012), jednej z najwybitniejszych polskich poetek i laureatki Nagrody Nobla w dziedzinie literatury w 1996 roku.

Urodzona w Prowencie, dorastała w Krakowie, dokąd jej rodzina przeprowadziła się w 1929 roku. Pomimo przeszkód związanych z II wojną światową, kiedy pracowała jako pracowniczka kolei, aby uniknąć deportacji, Szymborska konsekwentnie podążała za swoją pasją do pisania. Studiowała socjologię na Uniwersytecie Jagiellońskim i pracowała jako sekretarka oraz ilustratorka w edukacyjnym dwutygodniku. Jej pierwsza książka spotkała się z cenzurą w 1949 roku, gdyż „nie spełniała wymogów socjalistycznych”.

Jej pierwszy tom poezji, zatytułowany “Dlatego żyjemy”, ukazał się w 1952 roku, rozpoczynając wybitną karierę obejmującą ponad 350 wierszy, które słyną ze zwodniczo prostego języka, jednocześnie poruszając głębokie tematy dotyczące ludzkiej egzystencji.

Początkowo związana z Partią Komunistyczną, Szymborska oddaliła się od niej, przyjmując postawę opozycyjną. W latach 80. zintensyfikowała swoje działania opozycyjne, współpracując z podziemnym czasopismem pod pseudonimem Stańczykówna. Ignorując ograniczenia polityczne, gorąco opowiadała się za wolnością słowa. Poza granicami Polski, jej wpływ sięgał tłumaczenia literatury francuskiej na język polski. W niemieckojęzycznym obszarze kultury Szymborska jest ściśle związana z niemieckim tłumaczem literatury, Karlem Dedeciusem, który przyczynił się do popularyzacji powojennej literatury polskiej. W 2013 roku ustanowiono Nagrodę Wisławy Szymborskiej na cześć jej dziedzictwa.


ENG

March is Women’s Month that highlights the contributions of women to events in history and contemporary society. Today, we remember the extraordinary life of Wisława Szymborska (1923-2012), one of Poland’s greatest poets and recipient of the 1996 Nobel Prize in Literature.

Born in Prowent, she grew up in Kraków after her family moved there in 1929. Despite interruptions from World War II, when she worked as a railroad employee to avoid deportation, Szymborska pursued her passion for writing. She studied sociology at Jagiellonian University and worked as a secretary and an illustrator for an educational biweekly magazine. Her first book faced censorship in 1949, as it „did not meet socialist requirements”.

Her first collection, „That is What We Are Living For”, was published in 1952, beginning a celebrated career spanning over 350 poems known for their deceptively simple language covering profound themes about human existence.

Initially aligned with the Communist Party, Szymborska distanced herself, embracing dissident intellectuals. In the 1980s, she intensified her opposition activities; she contributed to the underground samizdat press under the pseudonym Stańczykówna. Defying political constraints, she ardently advocated for freedom of speech. Beyond borders, Szymborska’s impact extended to translating French literature into Polish. In the Germanosphere, Szymborska is closely associated with the German literary translator Karl Dedecius, who helped popularize postwar Polish literature there. In 2013, the Wisława Szymborska Award was established in honour of her legacy.


UA

Березень – це Жіночий місяць, який підкреслює внесок жінок у події в історії та сучасності. Сьогодні ми згадуємо надзвичайне життя Віслави Шимборської (1923-2012), однієї з найвидатніших польських поетес і лауреатки Нобелівської премії з літератури 1996 року.

Вона народилася у Провенті, виросла у Кракові після того, як її сім’я переїхала туди у 1929 році. Незважаючи на перерви, пов’язані з Другою світовою війною, коли вона працювала залізничницею, щоб уникнути депортації, Шимборська не полишала своєї пристрасті до письменництва. Вона вивчала соціологію в Ягеллонському університеті, працювала секретарем та ілюстратором в освітньому двотижневику. Її перша книга зіткнулася з цензурою в 1949 році, оскільки вона „не відповідала соціалістичним вимогам”.

Її перша збірка „Ось для чого ми живемо” була опублікована в 1952 році, розпочавши знамениту кар’єру, яка охоплює понад 350 віршів, відомих своєю оманливо простою мовою, що охоплює глибокі теми про людське існування.

Спочатку пов’язана з Комуністичною партією, Шимборська дистанціювалася від неї, приєднавшись до інтелектуалів-дисидентів. У 1980-х роках вона активізувала свою опозиційну діяльність, дописувала до підпільного самвидаву під псевдонімом Stańczykówna. Незважаючи на політичні обмеження, вона палко виступала за свободу слова. За межами кордонів вплив Шимборської поширювався на переклади французької літератури польською мовою. У німецькомовному середовищі Шимборська тісно пов’язана з німецьким літературним перекладачем Карлом Дедеціусом, який допоміг популяризувати там повоєнну польську літературу. У 2013 році на честь її спадщини була заснована премія імені Віслави Шимборської.


RU

Март – это Женский месяц, который подчеркивает вклад женщин в события в истории и современности. Сегодня мы вспоминаем чрезвычайную жизнь Виславы Шимборской (1923-2012), одной из величайших польских поэтесс и обладательницы Нобелевской премии по литературе 1996 года.

Она родилась в Провенте, выросла в Кракове после того, как ее семья переехала туда в 1929 году. Несмотря на перерывы, связанные со Второй мировой войной, когда она работала железнодорожницей, чтобы избежать депортации, Шимборская не оставляла своей страсти к писательству. Она изучала социологию в Ягеллонском университете, работала секретарем и иллюстратором в образовательном двухнедельнике. Ее первая книга столкнулась с цензурой в 1949 году, поскольку она „не соответствовала социалистическим требованиям”.

Ее первый сборник „Вот для чего мы живем” был опубликован в 1952 году, начав знаменитую карьеру, которая охватывает более 350 стихов, известных своим обманчиво простым языком, охватывающим глубокие темы о человеческом существовании.

Первоначально связанная с Коммунистической партией, Шимборская дистанцировалась от нее, присоединившись к интеллектуалам-диссидентам. В 1980-х годах она активизировала свою оппозиционную деятельность, писала в подпольный самиздат под псевдонимом Stańczykówna. Несмотря на политические ограничения, она горячо выступала за свободу слова. За границой влияние Шимборской было распространено через переводы французской литературы на польский язык. В немецкоязычной среде Шимборская тесно связана с немецким литературным переводчиком Карлом Дедециусом, который помог популяризировать там послевоенную польскую литературу. В 2013 году в честь ее наследия была учреждена премия имени Виславы Шимборской.